



Сьогодні вшановуємо пам’ять Хауста Миколи Олексійовича (позивний «Дєд») — відданого сина України, який віддав своє життя за її свободу та незалежність.
Микола народився 2 липня 1995 року на Запоріжжі. У 2013 році закінчив Новопсковський професійний аграрний ліцей Луганської області. У 2015–2017 роках проходив строкову військову службу у Збройних Силах України, після чого свідомо обрав шлях захисника.
З 2018 року ніс службу в районі проведення операції Об’єднаних сил у складі прикордонної комендатури «Старобільськ», виконуючи завдання із забезпечення національної безпеки на Луганщині та Донеччині. Проживав у селі Риб’янцеве Старобільського району Луганської області.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії Микола мужньо боронив Україну в складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Новопсков». Він неодноразово ризикував життям, рятуючи побратимів.
9 березня 2022 року поблизу села Житлівка під щільним артилерійським обстрілом разом із побратимами евакуйовував поранених і загиблих прикордонників. Згодом продовжив виконувати бойові завдання в обороні Бахмута.
3 квітня 2023 року, під час евакуації пораненого побратима з Бахмута, ворог завдав артилерійського удару по автошляху поблизу Іванівського. Унаслідок влучання снаряда в автомобіль Микола отримав поранення, несумісні з життям. Він врятував побратима ціною власного життя.
За особисту мужність, самовідданість і вірність військовій присязі головного сержанта Миколу Хауста нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Герої не вмирають





