‹ Назад

 

У умовах війни особливої актуальності набуває питання збереження національної ідентичності та забезпечення безперервності освітнього процесу, зокрема через упровадження українознавчого компонента.

 

17 квітня 2026 року Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (ЛОІППО) провів семінар «Реалізація українознавчого компонента в закладах загальної середньої освіти: від теорії до практики». У заході взяли участь 100 освітян, зокрема консультанти Центру професійного розвитку педагогічних працівників Біловодської селищної ради, директори та вчителі Біловодського ліцею №1 та Біловодського ліцею «Лідер».

 

Учасники заходу обговорили актуальність і значущість упровадження українознавчого компонента в освітній процес як важливого складника формування національної ідентичності здобувачів освіти.

 

Особливу увагу було приділено нормативно-правовим та організаційним засадам реалізації українознавчого компонента в умовах сучасних викликів. Освітяни обговорили ефективні управлінські кроки щодо впровадження українознавчого компонента в діяльність закладу загальної середньої освіти, що сприятиме підвищенню якості освітнього процесу та збереженню національних цінностей.

 

У своїх виступах методистки Луганського ОІППО Олена Дуфнік і Ганна Коняхіна розкрили питання організації освітнього процесу за українознавчим компонентом, підходи до оцінювання та визнання результатів навчання здобувачів освіти, які перебувають за кордоном. Окремий акцент був зроблений на необхідності розроблення внутрішніх документів закладу освіти й процедурі перезарахування результатів навчання учнів і учениць.

 

Директори закладів освіти Луганщини поділились практичним досвідом організації освітнього процесу. Так, Віра Єресковська , директорка Біловодського ліцею «Лідер», представила успішну практику реалізації українознавчого компонента, поділилася управлінськими рішеннями та конкретними ефективними кейсами в роботі педагогів ліцею. Представлений досвід викликав зацікавлення учасників і став підґрунтям для професійного діалогу й обміну напрацюваннями.

 

Отже, учасники ознайомилися з практичними рекомендаціями щодо впровадження українознавчого компонента, обмінялися досвідом з колегами та напрацювали управлінські рішення, які можуть ефективно використовувати у своїх закладах освіти. Представлений досвід засвідчує, що впровадження українознавчого компонента є дієвим інструментом забезпечення якісної освіти й збереження національної ідентичності учнів незалежно від їхнього місця перебування.