



День української музики — це особлива нагода вкотре згадати про цілющу силу нашої пісні, яка крізь покоління лікує душевні рани, зміцнює дух і береже національну ідентичність. Для людей, які через війну були змушені залишити рідні домівки, музика набуває сакрального значення. В вона стає живим містком із домом, надійним джерелом відновлення психоемоційної рівноваги, простором для теплого спілкування та нагадуванням про те, що наше коріння — незламне.
Саме до цієї дати в хабі «Біловодщина незламна» ми організували не просто зустріч наших земляків із музикою, а теплу й затишну подорож у спогади — туди, де кожна знайома мелодія має власну історію, а слова повертають у найдорожчі миті життя. Під час програми «Українська пісня в моїй родині» учасники охоче долучалися до тематичних вікторин, пригадували народні й естрадні твори, улюблених виконавців та композиторів. А головне — ділилися піснями своєї молодості, які колись лунали на святах, танцмайданчиках і в теплому родинному колі.
Душевним продовженням заходу стало арттерапевтичне декорування брелоків у формі серця, яке провела психологиня Анна Мирошниченко. Кожна учасниця створила власний дизайн і наповнила сувенір особистим змістом, утіливши гасло події: «Музика — це те, що залишається в серці назавжди…».
«Ми прагнули створити простір, де кожен міг би не просто послухати музику, а згадати важливі миті свого життя, поділитися ними та відчути щире спілкування. Для людей старшого віку такі заходи мають особливе значення: пісня повертає до рідних місць і до людей, яких ми бережемо в пам’яті. Музика справді єднає та допомагає зберігати зв’язок із власним корінням», — підсумувала Руслана Багінська, завідувачка сектору культури, молодіжної політики та спорту Біловодської СВА.
Поки звучить українська пісня — живе наша пам'ять, спільна культура та рідна Біловодщина!
Захід спільно організували Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Біловодської селищної ради та Сектор культури, молодіжної політики та спорту.





