



Кажуть, дерево міцно стоїть завдяки своєму корінню, а людина — завдяки своїй пам’яті й культурі. Цими вихідними Національний музей народної архітектури та побуту України в Києві став місцем, де на повен голос зазвучала душа нашої Луганщини, яка відзначала свою 88-му річницю.
Свято об'єднало представників з усієї області. Делегація Біловодської селищної військової адміністрації на чолі з Віктором Кобернюком привезла до столиці не просто виставки — ми привезли із собою живий, нескорений подих рідного дому. Наша локація перетворилася на справжній простір краси та стійкості, де кожен експонат розповідав власну історію:
Про віковічні цінності, велич та історичні скарби Біловодського краю гостям натхненно розповідала вчителька Біловодського ліцею № 1 Ніна Чепурна. Водночас завідувачка сектору культури, молодіжної політики та спорту Руслана Багінська занурила присутніх у таємниці нематеріальної культурної спадщини нашої громади — того невидимого скарбу, що передається від серця до серця.
Цей день запам'ятався не лише виставками. Масштабний обласний фестиваль «Луганщина — це Україна» показав усій країні: наша область жива — вона живе там, де її люди. Під час заходу керівники громад підписали історичний документ — «Маніфест збереження локальної ідентичності Луганщини». Це наше спільне звернення до всієї України із закликом підтримувати луганчан як носіїв унікальної культури, інтегрувати наші традиції та берегти нашу спадщину.
Попри відстані, ми зберігаємо своє. Були, є й будемо українцями!






