‹ Назад

Сьогоднішній ранок Різдва Христового ми зустрічаємо з особливими відчуттями — удячності, єдності та тихої надії. Це день, який нагадує нам про дім, родину, спільне коріння й традиції, що об’єднують нас незалежно від відстаней і випробувань.

Четвертий рік поспіль Різдво приходить до нас у час великої війни. Не всі зранку прокинулися у власних домівках, не всі змогли бути поруч із рідними. Та попри це ми разом — як громада, як частина єдиної України. Бо навіть у релокації ми зберігаємо найцінніше — зв’язок одне з одним і відповідальність за наше спільне майбутнє.

 

У цей день особливо відчувається, що справжнє світло — не лише в оселях, а всередині нас. Воно у взаємній турботі, підтримці, у простому щирому питанні «Як ти?» і в готовності підставити плече. Саме це світло допомагає нам триматися і не втрачати віри.

 

Сьогодні ми молимося за всіх, хто захищає Україну, за тих, хто чекає на повернення з фронту й з полону, за кожну родину, яку війна роз’єднала. Ми з глибокою шаною згадуємо наших загиблих Захисників і Захисниць, завдяки яким маємо силу зустрічати цей різдвяний ранок.

 

Щиро бажаю кожній родині Біловодської громади справедливого миру, тепла й душевного спокою. Нехай у серцях буде віра, у родинах — підтримка, а в нашої громади — майбутнє, яке ми разом відбудуємо.

 

З Різдвом Христовим!

Нехай цей день принесе надію і впевненість у завтрашньому дні.

 

Христос народився! Славімо Його!

 

Віктор Кобернюк,

начальник Біловодської селищної військової адміністрації