‹ Назад

Ще кілька місяців тому 4-річного хлопчика із Сіверськодонецька розуміли лише мама й тато — і то не завжди. Його мовлення було майже незрозумілим для оточення: переплутані звуки, спотворені слова, відсутність чіткої граматики. Через це дитина уникала контактів з однолітками, замикалась у собі. Батьки хвилювалися, не знаючи, куди звертатися, і чи вдасться щось змінити.

 

Усе змінилося після зустрічі з Іриною Хлян, дефектологом релокованого до м. Рівного Інклюзивно-ресурсного центру. Вона не просто побачила проблему — вона повірила в потенціал цієї дитини.

 

«Ми почали працювати з дитиною у віці чотирьох з половиною років, — розповідає пані Ірина. — Його мовлення було настільки порушеним, що навіть батьки часто не могли його зрозуміти. До цього додавалися порушення артикуляційної моторики та недоліки в граматичній будові мовлення, що призводило до серйозних труднощів у спілкуванні з однолітками й непорозуміння з ними. Це було справжнім викликом як для дитини, так і для родини».

 

Пані Ірина обрала індивідуальний і комплексний підхід. Робота охопила цілий спектр напрямів:

• Корекція звуковимови та розвиток фонематичного слуху — за допомогою ігор і вправ дитина навчилася розрізняти й правильно вимовляти звуки.
• Формування граматичної будови мовлення — згодом у мові хлопчика з’явилися правильні речення з узгодженими словами та прийменниками.
• Артикуляційна гімнастика, дихальні вправи й логопедичний масаж — допомогли зміцнити мовленнєвий апарат.
• Розвиток сенсорного сприйняття та дрібної моторики — через ігри, малювання і роботу з дрібними предметами активізувалися мовленнєві зони мозку.
• Орієнтація в навколишньому світі — хлопчик почав краще розуміти просторові та часові поняття.

 

І результати не змусили довго чекати:

• мовлення дитини стало чітким і зрозумілим,
• значно покращилася артикуляція та розпізнавання звуків,
• граматика майже відповідає віковій нормі,
• хлопчик легко вступає у спілкування з ровесниками,
• зросла впевненість у собі й відкритість до світу.

 

Ця історія — не лише про хлопчика, який зробив великий крок у розвитку та самовираженні. Вона ще про фахівчиню, яка віддано й професійно супроводжувала його на цьому шляху, поступово відкриваючи для малечі нові можливості.

 

«Найважливіше — не чекати, — додає Ірина Хлян. — У таких випадках чим раніше батьки звернуться по допомогу, тим більший шанс, що дитина зможе легко адаптуватися, учитися та бути почутою в цьому світі».

 

Якщо ви помічаєте подібні труднощі у своєї дитини — не зволікайте, звертайтесь до фахівців. Допомога є — і вона працює!