‹ Назад

 

30 жовтня 2025 року в місті Рівне відбулася інтеграційна зустріч педагогів Біловодщини — подія, сповнена тепла, вдячності та віри в майбутнє. Під гаслом «Біловодщина освітня: єднаємо серця, долаємо відстані» освітяни, представники Біловодської селищної військової адміністрації, біловодчани, які нині мешкають у Рівному, та запрошені гості зібралися, щоб подякувати вчителям за стійкість і відданість справі у час, коли кожен день випробовує на міцність.

 

Захід розпочався з хвилини пам’яті за полеглими Захисниками України — серед них і наші земляки, біловодчани, які віддали життя за свободу та незалежність держави. Символічно, що після хвилини мовчання залу наповнили дитячі голоси — вихованці Освітнього простору гуманітарного хабу «Біловодщина незламна» представили зворушливу композицію, присвячену миру, вірі та надії.

 

З вітальним словом до присутніх звернувся начальник Біловодської селищної військової адміністрації Віктор Кобернюк, який подякував педагогам громади за незламність, силу духу та любов до дітей, що долає будь-які відстані.

 

Особливо урочистим моментом стала церемонія вручення державних та відомчих нагород освітянам Біловодщини. Лунали слова вдячності, щирі усмішки, сльози радості — кожна нагорода була символом людяності, професійності й великої любові до України.

 

Щирим акордом пролунали рядки авторського вірша біловодської вчительки, у якому — біль війни, мужність вибору й сила духу тих, хто не скорився.

 

Атмосферу зустрічі доповнив виступ дитячого самодіяльного колективу міста Рівне — гурту традиційного поліського співу «Ранкова роса», який подарував біловодчанам хвилини натхнення та відчуття єдності.

 

На завершення урочистої частини пролунали слова, що стали лейтмотивом усієї зустрічі:

«Ми — Біловодщина. Ми — Україна. Разом — незламні!»

 

Після офіційної частини учасники продовжили спілкування у теплій неформальній атмосфері «Вечора спогадів і єднання» — серед усмішок, пісень, щирих розмов і світлих згадок про рідний дім.

 

Зустріч у Рівному ще раз довела: навіть розділені відстанню, біловодчани залишаються однією родиною — родиною, об’єднаною спільною пам’яттю, любов’ю до своєї землі та вірою у Перемогу.