‹ Назад

 

Понад місяць тому учні Біловодських освітніх ліцеїв отримали іменні стипендії — заслужену винагороду за свою старанність, активність і видатні досягнення. Ми поцікавились, як діти розпорядились отриманими коштами. Насправді як і дорослі — по-різному: хтось купує книжки, інші витрачають гроші на подорожі чи матеріали для хобі, треті — на допомогу тим, хто потребує її більше. Не поспішайте гортати, найцікавіше в кінці допису!

 

Максим Коник, учень 3 класу ліцею «Лідер», вирішив витратити свою стипендію на розваги в одному з комплексів Crazy Land. Маленького мандрівника цікавить світ віртуальної реальності. Його однокласник, Ліманов Ігнат, витратить гроші на літній відпочинок в аквапарку, таким чином утілить свою маленьку мрію.

 

Учениця 6 класу «Ліцею №1» з радістю повідомила, що завдяки стипендії нарешті зможе закрити свій збір на велосипед. Її мрія — мати власний транспорт нарешті здійсниться. Її «однокласниця» з ліцею «Лідер» Вікторія збирає кошти, щоб придбати новий планшет для навчання та дозвілля, тому всі стипендіальні кошти будуть відкладені у скарбничку.

 

Уразила всіх своїм рішенням старшокласниця Софія, учениця «Ліцею №1»: вона пожертвувала всю стипендію на збір «Очі перемоги» — дрони DJI Mavic 3T для бійців 3-го Прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, підрозділу 2ПКШР "Щит", 1 ВПС. Софія переконана: підтримка захисників — це справа честі.

 

До доброї справи долучилася й Дарина, учениця 8 класу. 1000 гривень зі стипендії дівчина направила на допомогу Збройним Силам України.

 

Усі приклади натхненні, та розповідають про більші чи менші мрії наших дітей. А ось історія Сергія (ім’я змінено в цілях безпеки), випускника одного з ліцеїв, яскраво демонструє, як матеріальна підтримка учнів дійсно може змінити життя. Увесь час, поки хлопець навчався дистанційно у своїй рідній школі, він перебував на тимчасово окупованій території. Усі три роки він жив надією виїхати на підконтрольну Україні територію та продовжити навчання в омріяному виші.

 

Отримана стипендія стала вирішальним чинником, рушійною силою, що дала йому можливість виправдати цю надію і докладені зусилля. Завдяки своїй наполегливості, досягненням у навчанні, і як результат, матеріальній підтримці, Сергій зміг виїхати з окупації аби розпочати нове життя та будувати своє майбутнє на вільній українській землі.

 

«Усі ці історії — це свідчення того, що кожна інвестиція в нашу молодь — це не просто витрачені гроші, а про реальну можливість змінити життя наших дітей, які попри всі труднощі продовжують боротися за своє право на вільне життя та якісну українську освіту. Ми пишаємося кожним учнем і ученицею Біловодської громади й готові підтримувати їх далі, адже вони — наше майбутнє, майбутнє України!» — зазначив Віктор Кобернюк, начальник Біловодської селищної військової адміністрації.