08.01.1973 - 19.03.2022
Герой України Олексій Сухоруков народився 8 січня 1973 року в місті Довжанськ Луганської області.
Олексій був батьком трьох дітей. Тривалий час він мешкав у рідному Довжанську, а з 2014 року, коли розпочалася російська агресія, пішов добровольцем до батальйону «Дніпро-1».
У серпні 2014 року, під час трагічного виходу з «Іловайського котла», він проявив неабияку мужність: під безперервними обстрілами зміг не лише вирватися з оточення сам, а й вивезти автівкою повний салон поранених та вцілілих побратимів.
У 2018 році він демобілізувався та працював у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені І. І. Мечникова. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Олексій знову повернувся на фронт як доброволець. Він служив бойовим медиком у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» та обороняв Сумщину.
Захисник загинув 19 березня 2022 року від ворожого обстрілу з реактивних систем залпового вогню «Град» поблизу села Станове під Охтиркою.
Похований у місті Дніпро.
У Олексія залишилося троє дітей.
За особисту мужність і героїзм оборонець був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2014 рік), а посмертно йому присвоєно найвищу державну відзнаку — звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
