Суспільна безбар’єрність починається з простого — з поваги до людини, її потреб, поглядів і права бути собою. Це про середовище, у якому відмінності не стають приводом для упереджень, відсторонення чи обмеження можливостей.

Саме про це говорили з учнями Біловодського ліцею «Лідер» під час просвітницького заходу «Безбар’єрність: усі ми різні — і це нормально», який провела практична психологиня закладу М. В. Колтун.

Під час зустрічі ліцеїсти разом із фахівчинею з'ясовували, що таке безбар’єрність та які перешкоди можуть виникати на життєвому шляху. Говорили про фізичні, інформаційні, цифрові, психологічні та соціальні бар’єри, а також про те, як вони впливають на повсякдення та взаємодію людей.

Інтерактивна частина допомогла поглянути на проблему практично: учні виявляли приховані на зображеннях бар’єри, визначали їхні види та міркували, як кожен із нас може сприяти створенню доступнішого, комфортного й дружнього середовища.

Окрему увагу приділили тому, що кожен має власні можливості, потреби, зовнішність, особливості спілкування та світосприйняття. І це абсолютно природно. Безбар’єрність починається з готовності бачити в кожному передусім особистість, поважати відмінності та зважати на потреби одне одного.

Під час заходу також згадали Міжнародний день жестових мов, який щороку відзначають 23 вересня. Ліцеїсти дізналися, що жестові мови є самостійними й повноцінними мовними системами, а в нашій країні послуговуються українською жестовою мовою.

Директорка Біловодського ліцею «Лідер» Віра Єресковська наголошує:
«Безбар’єрність починається не лише з облаштованого простору — вона починається з нашого внутрішнього ставлення одне до одного. У ліцеї ми прагнемо виховувати учнів, які вміють приймати відмінності, поважати оточення та створювати навколо себе атмосферу щирої підтримки й взаєморозуміння. Адже всі ми різні — і саме в цьому наша сила».

Формування культури безбар’єрності ґрунтується на розумінні: ніхто не має почуватися «іншим» через свої особливості. У сучасному суспільстві має бути місце для кожного — з його можливостями, потребами та унікальним поглядом на світ.

Усі ми різні — і це нормально. Приймати відмінності — означає робити суспільство відкритішим і людянішим!