‹ Назад

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Владислава Валерійовича Волошина — військового льотчика Повітряних сил Збройних сил України, учасника бойових дій на сході України, мужнього офіцера та справжнього патріота.

 

Владислав народився 27 грудня 1988 року в місті Луганськ. Згодом разом з родиною переїхав до села Новодеркул на Біловодщині. У 2004 році закінчив Новодеркульську школу, після чого вступив до Луганського військового ліцею імені Героїв Молодої Гвардії. У 2006 році продовжив навчання в Харківському університеті Повітряних Сил.

 

З 2010 року проходив військову службу в Збройних силах України. Був льотчиком 2 класу 299-ї тактичної авіаційної бригади.

 

З початком війни на сході України Владислав став на захист держави, виконуючи бойові завдання у складі сил АТО. Він здійснив 33 бойові вильоти, проявляючи виняткову мужність, витримку та професіоналізм.

 

У липні 2014 року, під час одного з бойових вильотів, Владислав, бувши ведучим пари штурмовиків Су-25, допоміг врятувати підбитий літак побратима, супроводжуючи його до безпечної посадки та координуючи дії екіпажу. За цей вчинок був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

 

У серпні 2014 року під час виконання бойового завдання в районі Іловайська його літак був уражений. Владислав зміг катапультуватися, отримав поранення, але проявив надзвичайну силу духу — самостійно, протягом кількох днів, вийшов з окупованої території до своїх.

 

Після завершення військової служби у 2017 році працював у КП «Миколаївський міжнародний аеропорт», де обіймав посади заступника генерального директора з авіаційних питань, а згодом — виконувача обов’язків генерального директора.

 

18 березня 2018 року життя Владислава Волошина трагічно обірвалося в місті Миколаїв.

У нього залишилися батьки, дружина та маленька дитина.

 

За життя Владислав був відзначений державними та громадськими нагородами, зокрема орденом «За мужність» III ступеня (2014) та орденом «Народний Герой України» (2017).

 

Вічна пам’ять і слава Герою.

Герої не вмирають.